Від озера Синє — до системи моніторингу водойм Києва
Від озера Синє — до системи моніторингу водойм Києва
20 серпня 2026 року у Київській міській державній адміністрації відбулося засідання робочої групи з питань відновлення та підтримання гідрологічного стану озера Синє у Подільському районі міста Києва. Засідання проходило у приміщенні КМДА на вул. Хрещатик, 36.
У роботі засідання взяв участь співголова Громадської організації «Ю-ТЕРА», доктор технічних наук, професор Василь Триснюк.
Під час засідання учасники розглянули інформацію КП «Плесо» щодо вже виконаних заходів із відновлення озера, результатів моніторингу рівня води та проведених обстежень. Окрему увагу було приділено причинам, які можуть перешкоджати досягненню належного гідрологічного стану водойми, необхідності проведення додаткових наукових досліджень та формуванню подальшого плану роботи.
Наука має стати основою довгострокового відновлення водойми
У своєму виступі Василь Триснюк наголосив, що проблему озера Синє доцільно розглядати значно ширше, ніж відновлення окремої міської водойми. Озеро може стати пілотним майданчиком для створення сучасної системи наукового моніторингу, прогнозування та управління станом водних екосистем Києва.
За його словами, першочерговим завданням має стати комплексне наукове обстеження озера Синє та його водозбірної території. При цьому важливо встановити не лише фактичний рівень води, а й причинно-наслідкові зв’язки зміни водності — вплив поверхневого та підземного живлення, атмосферних опадів, випаровування, забудови прилеглих територій, дренажних процесів та інших антропогенних чинників.
«Ми повинні перейти від фіксації того, що відбувається з озером сьогодні, до наукового розуміння причин цих процесів та прогнозування того, що відбуватиметься з водоймою за різних сценаріїв управлінських рішень», — наголосив Василь Триснюк.
Основні пропозиції
Під час виступу було запропоновано сформувати спільну програму комплексного моніторингу озера Синє, яка охоплюватиме контроль рівня води, площі водного дзеркала, сезонної динаміки, стану берегової зони та рослинності, а також основних гідрохімічних і гідроекологічних показників.
Важливою складовою запропонованого підходу має стати застосування супутникового та геоінформаційного моніторингу. Аналіз багаторічних даних дистанційного зондування Землі дозволить відтворити динаміку площі водного дзеркала, встановити періоди найбільш суттєвих змін та зіставити їх із забудовою, змінами землекористування і гідрометеорологічними умовами.
Окремо Василь Триснюк запропонував створити цифрову ГІС-модель озера Синє та його водозбору, яка об'єднає дані КП «Плесо», результати наукових і польових досліджень, картографічні матеріали та супутникові спостереження. Фактично така модель може стати постійно оновлюваним цифровим паспортом водного об'єкта.
Наступним кроком має стати розроблення прогнозних сценаріїв зміни стану озера за умов посушливих періодів, зміни кількості опадів, зростання антропогенного навантаження, трансформації прилеглої території та реалізації різних інженерних рішень. Це дасть змогу ще до впровадження конкретних заходів оцінювати їхні можливі коротко- та довгострокові екологічні наслідки.
Від озера Синє — до системи моніторингу водойм Києва
Особливу увагу у виступі було приділено перспективі поширення напрацьованої методики на інші водні об'єкти столиці.
Озеро Синє запропоновано розглядати як пілотний об'єкт, на базі якого можуть бути апробовані сучасні методи комплексного моніторингу. У перспективі цей досвід може стати основою для формування єдиної геоінформаційної системи моніторингу та прогнозування стану водних об'єктів Києва. Така система має забезпечити перехід від реагування на екологічні проблеми після їх виникнення до їх раннього виявлення, моделювання та прогнозування.
За результатами засідання Василь Триснюк запропонував визначити озеро Синє пілотним об'єктом науково-технічної співпраці та сформувати конкретний спільний план досліджень. Ключовим принципом має стати поєднання інженерних заходів із постійним моніторингом, науковим аналізом причин змін та прогнозуванням наслідків управлінських рішень.
ГО «Ю-ТЕРА» підтримує розвиток науково обґрунтованих підходів до збереження та відновлення водних екосистем столиці, посилення взаємодії громадськості, наукових установ і міських служб та впровадження сучасних геоінформаційних і дистанційних технологій у сфері екологічної безпеки.
